Все що я маю, - це день для себе, мізерні гроші, та пазли неба,життя жагу, валізу суму, просте ім`я, невідоме нікому. Я лише клітина, моя сутність - «Ніхто».І, мабуть, не людина - статистичне число...
URL
 
воскресенье, 18 декабря 2011
15:04

Дождь не может идти вечно...(с)
Ну власне ось так. Більше, ніж пів року я не потребувала цього аркушика для підтирання сліз і лайна. Не те щоб мені зараз було вкрай гірко, невимовно і все таке, просто рука потягнулась. Гірко, гівняно, хєрово, нудно, безвихідно, принижено, зламано, розбито, ізольовано, непотрібно і тд я відчувала себе влітку. І, напевно, добре, що я вчасно тут і там припинила.

А зараз мені просто потрібно буде час від часу виливати кудись порцію токсичних відходів. І чомусь я знову непевна, що саме тут я буду це робити. Ці зелені стіни надто логічні, вони гнітять мене непоправністю минулих помилок

URL
четверг, 26 мая 2011
00:20

Дождь не может идти вечно...(с)
підсумки заліків: аби не срана фізра(60), були б всі 5
але по бую
тут я підвожу риску і їду у львів

URL
суббота, 21 мая 2011
18:19

Дождь не может идти вечно...(с)
поки що заліки на 93
курсова в стані ембріону
хати у Львові ще нема
настрій мінливий і напружений

зір геть зіпсувався. до окуліста йти нема бажання, бо вона як тільки мене бачить, каже ,щоб я йшла додому, бо всі мої трабли через нерви

вдома як в пеклі. просто ресурси моєї природної доброти й терпимості вичерпались. мене дратує кожне мамине слово, кожна її думка
коли я сказала, що планую йти на кафеду радіо,а не на ТБ, вона закинула мені щось на кшталт "ага, знач ти така тупа, шо вже ладна йти на радіо??так тб - це ж добуя престижно і круто,а ти туди не проходиш і шукаєш найпростіших шляхів", а на мою цілком логічні аргументи, що в нас на радіо сильніша підготовка і що цей семестр в мене не було жодної пари з ТБ і якшо я прийду туди в наступному році, то всі будуть прошарені, а я одна таа лох, то це буде...якось пічально, але мамі по бую....там вже якшо шось вбила в голову, то фіг переконаєш.
в мене 2 варіанти: або забити на її думку і зробити як я хочу, або послухатись її, геть ступішати і потім звинувачувати її, шо це вона мене змусила мене на таку фігну вступити
що я буду робити - не вирішила поки що

URL
четверг, 19 мая 2011
00:07

Дождь не может идти вечно...(с)
мені трохи попустило, тому думаю, що треба поновити регулярність записів тут

отримала я направлення на практику у Львів.дехто вважає, що я дурна, тому що її занєфіг можна було б проходити і в Києві, але хіба я змогла б не скористатись шансом втекти від мазер на 2 тижні та ще й у Львів? отож-то...
сподіваюсь, з житлом допоможе Богданчик
а там я вже знайду чим зайнятись
мама відверто не задоволена тим, що я їду у Львів. як вона каже, ліпше б я в якесь забичене село вже їхала, аніж в цей клятий Львів
ух...вона ще й не знає,які в мене плани на майбутнє щодо нього. хоча ні.знає, але думає, що я переросту

URL
суббота, 14 мая 2011
19:17

Дождь не может идти вечно...(с)
ех...триндєц дайрику, напевно

не вистачить в мене слів описувати все те гімно
та й не треба

але я думаю сюди повернутись
раз сьогодні я сюди зайшла
знач не все ще втрачено

URL
воскресенье, 01 мая 2011
10:57

Дождь не может идти вечно...(с)
кошеня. хочу кошеня. треба хоч комусь це віддавати
Кам’янець накрився, сподіваюсь на Львів. на дні міста

URL
воскресенье, 17 апреля 2011
22:58

Дождь не может идти вечно...(с)
останнім часом в кутиках губ і зверху на слизовій оболонці з’являються якісь білі крапочки, наче манка. мене непокоїть. я майже знаю, що це. але це неестетично і це не виводиться. завтра думаю піти до дерматолога. бо якшо його розкидає по всіх губах - то буде геть пічально.

зір не покращується, а погіршується. якщо раніше я спокійно бачила ,що робиться у вікнах напроти, то зараз - ні. і це лише місяць пройшов. роблю вправи. нерегулярно, тому напевно й не допомагає.

слух падає. але я настільки залежна від навушників, що не можу відмовитись від них...

ще з дитинства в мене є погана звичка - коли я нервую, я висмикую волосся. в 12 років я до того довисмикувалась, що воно ще потім рік заростало-відростало. зараз ніби я себе контролюю,але рука тягнеться. на форумах почитала - зрозуміла, що я така не одна і що це все має в основі неврози та інше. ну це не дивно...з моїм то життям

я людина - проблема

URL
22:52

Дождь не может идти вечно...(с)
і я знову тут
знову з ноутом


знаєте, після учорашньої поїздки в дитбудинок, багато чого змінюється в світосприйнятті(напевно це у всіх так)

мій буфер - невміння тримати злість і образу

дивно, але саме ця поїздка знову звела мене з Костенко і Білашем. отак буває
домовились з ними в середу ан короткометражки піти
хочу зробити з цих двох одне
)

URL
суббота, 09 апреля 2011
12:23

Дождь не может идти вечно...(с)
тре з’їжджати, бо інакше поїде мій дах

треба стати такою,як хоча б рік назад
треба підтримку

і ще одне:ніколи не вірити мамі!ніколи!

URL
воскресенье, 03 апреля 2011
14:46

Дождь не может идти вечно...(с)
ходила вчора на кастинг на канала Еко
по-перше, коли я його шукала - я вже взагалі перехотіла його знаходити.Чесно кажучи,я думала. що нічого не може бути гірше за ДВРЗ і РЕмбазу, виявляється, що може - оця так звана "нікольская слободка" - це просто уособлення всього,що я ненавиджу у промзонах.
так от знайшла я потрібну мені адресу - а там написано "Утильзавод" і купа сміття в клітках і шо ви думаєте...серед цього цартства відходів нашого життя розташувався у новому милому будиночку цей канал

простирчала я там з 15 до 20...зрозуміла, що дехто там абсолютно незацікавлений брат людей зі сторони, так як проводять свої власні курси і беруть туди їх випускників. на тих курсах я за 5 годин запам’ятала колишнього ПТУшника, якогось чорножопого Хасана, жінку, що вийшла з декрету, одного доїжджеючого хлопа і 2-ох нормальних м та ж.

здається мною зацікавився оператор - на нього і вся надія, бо в кадрі я взагалі дуже погано виглядала - по перше я не знала, що там буде яскраво зелене тло і моя клітчаста сорочка і бліде обличчя на цьому бекграунді ну просто капєц, по друге я не знала, що в мене у кадрі такі худющі руки і пєчально-опущені очі. хоча читала я норм

коротше ,досвіду я за вчора набралась і зробила для себе деякі висновки....

URL
четверг, 31 марта 2011
00:10

Дождь не может идти вечно...(с)
2 роки тому мій щоденник був значно інтелектуальніший - це факт
тут ви можете відслідкувати всю шкалу моєї деградації

тому вітаю нового свого рідера [J] Hellen_Immortal[/J]

думаю, що україномовний,матюкливий, паскудний, прогнивший і хворий дайр Вас надовго тут не затримає...проте...як буде)


URL
00:04

Дождь не может идти вечно...(с)
здається, я все-таки щось маю до Волошенка(
ні, це навіть не погано
але фішка в тому, що я спочатку проїбу все, шо маю, а потім починаю думати і жалкувати
в цьому випадку, проїбати = зарядити йому по обличчю багато разів і в різних ситуаціях, забрати мп3шник, книжку,шарф, годинник, пельмені,вилку, гроші
а сьогодні я думаю,чьо ж це він падає на мороз....)
а мені від цього морозу аж якось пічально стало
хоча...це ще нічого не означає

і врешті-решті, навіть якщо і щось означає, то я що не знаю себе?

URL
вторник, 29 марта 2011
00:52

Дождь не может идти вечно...(с)
треба кидати пити
бо пити горілку в макдаці - це убого
і взагалі я стану убога
кину

URL
среда, 23 марта 2011
22:07

Дождь не может идти вечно...(с)
в мене немає бажання сюди писати
моє життя схоже на розношену струну
часом мені здається, що я їду дахом. і це зовсім не те,коли ми всі кажемо " я псих". це дійсно страшно, бо я відчуваю як втрачаю по-троихи здоровий глузд
ніби все по-старому: ті самі сварки, ті самі теми, ті самі переживання. але напевно мене розхитало і імунітет слабшає

про насущне:
-треба визначитись з темою курсової
-дуже треба практику. дуже!
-треба більше читати
_перечитати правопис укр.мови і граматику рос.мови, ат о з цим інтернет-правописом я взагалі забула все, що знала( а знала я багато)
-треба знову підніматись в очах інших

URL
четверг, 17 марта 2011
01:19

Дождь не может идти вечно...(с)
мені нема що написати
нового
тому я й не пишу
я нуджусь світом
в мене жахливо лізе волосся
я стала дратівлива
днями граю в доту
все

URL
суббота, 12 марта 2011
18:32

Дождь не может идти вечно...(с)
завела блог temza.org.ua/

там буде вся серйозна інфа
а тут тільки емоції і те, що накипіло
а накипіло багато. одного й того самого

URL
четверг, 03 марта 2011
22:57

Дождь не может идти вечно...(с)
досі хворію
але совість чиста, бо попала в середу як раз на к.р. з англ. всі вже й без того,впевнились, що з новою викладачкою про будь-яке знання можна забути

я хотіла піти на курси до рдіо-школи
але тут такий облом
вони на сьому годину.а в мене пари без двадцяти закінчуються
якщо в минулому семестрі ще можна було звалити з них, то зараз...
всі харяться через курсач, бо ніхто не знає, з якого боку за нього братись +ці теми(ояєбу)

чому чим ближча тобі людина, тим далі вона знаходиться? в мене так по життю склалось
а може я просто не стараюсь налагодити життя в Києві
ні. це просто моє місто так виховало мене своїм ставленням

URL
вторник, 01 марта 2011
23:24

Дождь не может идти вечно...(с)
Хворіти зручно іприємно,якщо це несерйозно
я продуктивно проїбала день на аніме.
совість спить

збираємось за квитками у Львів
не знаю, що вж на цей раз вигадати для мами
аби тільки вдалось
бо буде тепло,класно і вільно

Тарас перемалював мою аву.схожість є
ава cs791.vk.com/u7307576/-6/z_e7faecf1.jpg
малюнок

URL
понедельник, 28 февраля 2011
21:29

Дождь не может идти вечно...(с)
чудово. я застудилась

така дурня сьогодні снилась. хтось робив мені морально боляче. дуже.тобто ми робили по черзі. я ,здається знала,хто це. але його удар був останнім і сильнішим + я дуже реально відчувала, що це щось лізе до мене під ковдру і лежить поряд на подушці. це був наче сон уві сні....

URL
пятница, 25 февраля 2011
22:41

Дождь не может идти вечно...(с)
сьогодні в марші зустріла Вадима, свого кєнта з ліцею. він в цьому році закінчує його. причому сам перший підійшов, накинувся навіть. ех,як згадаю свою дурість і те, що не один пост був присвячений йому в цьому дайрі....ми ж з ним і Заболотним, тоді коли випустились старші, заснували нову неформальну сєкту в нашому ліцеї. з ним ми пішли натой горе-концерт КіШа,який тоді для мене закінчився гематомами,руками матері....ех-ех-ех. домовилась з ним за шмаль,мб намутить


про власно-пічальне: останнім часом ловлю себе на тому, що мені не вистачає слів,аби висловити думку і не тому, що те, про що я хочу сказати - це щось таке, що не можна описати, а просто відчувається такий тупняк....в голові ж я розумію, що й до чого,а озвучити не можу. це і є один з щабелів деградації...

до речі, намутила в Богданчика дуже класну збірочку віршів Назара Федорака, крім поезії там дуже класні замальовки олівцем фрагментів Львова)

а. невеличка радість : телефон запрацював - напевно просто просох )отже, мінус одна проблема. хоча без інету на мобілці ох як туго(

URL