Із серця вирвеш, проклянеш
Ім"я моє зітреш з долоні
На павутинці попливеш
Через нічні моря бездонні
Пливи,пливи,немає меж
твоїй омріяній свободі
Єдиний знак собі знайдеш
маленьку зірочку на сході
Іясновидцем станеш ти:
зчитаєш з неба,все що буде
Тобі судилося пливти,
лише до мене звідусюди
І знов питати,чи люблю
І знов нетямитись в прокльоні
І серцю завдавать жалю
і кров стирати із долоні