Потяг до Теребовлі
У потязі туди я їхала з одним чуваком,який має освіту клоуна і працював шпрехшталмейстером) він мені пів ночі втирав про своє циркове життя, а потім про те, що НЛО існує і вон исеред нас))

а і про те, що то не Бог манну небесну євреям в пустелі посилав,а інопланетяни=)понялі?))отак от) а ви тут мені про Бога розказуєте хД

О 4-ій ранку я взагалі ніяка вивалююсь в Теребовлі і шо там було до ранку не пам"ятаю.

День 1-ий

В Малого дР. Стукнуло 17. Він послав мене нах, я - туди ж . На цьому наше спілкування за весь тиждень і обмежилось)

Потім я поїхала в Тернопіль до свого старшенького - Миколи. Там потуснячили містом. Але яке ж там здоровезне озеро оО"
Пропустили по пляшці Опільного. Сходили на гуму, купили шмоток ( в мене тепер є футболка з черепушкою за 5 грн )


Повернулись в Теребовлю, сходила до тата на могилу.

Потім пішли гуляти. Богданчика - ліпшого Миколиного друга я знаю ще з минулого року. Пішли на фортецю пити пиво. Вийшли з неї в поле. Почав підніматись місяць. І зорі-зорі-зорі....так багато....так гарно....а потім падала зірка. Я нібито встигла ,а й ніби ні. Перевіримо як воно буде)

Нічна Трембулька - це дуже і дуже найс. Провінційне галицькемістечко. Є якась своєрідна романтика в таких містах.

День 2-ий.

Микола запропонував поїхати з ним на "гастролі" в Старокостянтинів, потім в Рівне і в Звенигород. Всі були "за", окрім, ясне діло, моєї мами...Отже,я нікуди не поїхала. Вдень думала, що помру від нудьги. Читала книжку на телефоні. На вечір написав той самий Богданчик, запропонував піти потуснячити містом. Пішли. Він дав мені красиве-красиве яблучко. Я несла його в руках. І назвала Тарасиком) (далі там ціла історія буде з тими яблучками)) . В парку Шевченка, де зазвичай усі збираються, зустріли чувачків. Декого памятала з минулого року,а вони мене ні, декого навпаки. А Декого бачила вперше. Були там МАлий( не мій), Вова( зі Львова), Помаранський і Саня Бугаєнко( цього як доообре памятаю, то така душа кампанії).
Скинулись ми на "побухать" і відправили хлопців. А ці кросафчєги купили2-літрову колу і коньяк) ну і вино одне) але цього було мало)
врешті-решт Саня ту фігню купив, Саня її перемішав, Саня її практично сам і випив)

було холодно) а я з собою теплих речей не брала, бо тупа. то ми з Богданчиком сидыли в одному балахоні) та...слаба Богу, ми дуже компактні)
почали було дивитись алісу на ноуті...але така красива ніч, природа, то яка нафіг "аліса"?)
Прийшли Христя і Марьяна, хороші дівчатка) стало веселіш)
Я б сиділа до ранку,чесно. Але Богданчик,який на час відсутності Миколи, став мені за брата,сказав, що 3-тя година ночі - пора,Катрусю спатки =)

По дорозі назад нам шось стукнуло в голову і ми почали розмовляти англійською. Здогадуюсь, що саме стукнуло - алкоголь хД
але було прикольно)
ми порозумілись)

День 3-ій

Я тупо не виспалась. Вдень ходила на вокзал брати квитка назад. Планувала вертатись 25-ого. Алеквитки були лише на 22 і 26. Взяла на 22. хоч і хотіла побільше часу тут провести. Просто поряд стояв Малий мій і дивився на це з очікування. Я так подумала, радій блять, візьму квитка на 22-е і не мулятиму тобі, підару, очі.

Під вечір мене знову забрав Богданчик. На цей раз взявший гітару і 2 балахони )))блін, це так мило)
знову ми набрали всілякої бубуйні випити і хліб з майонезом))
пішли на Покрівку. Всю дорогу туди я думала, я ледь піднімаюсь по цим схилам і камінням наверх в тверезому стані, а як я буду звідси летіти п"яною?)))

спочатку нас було 5. ми розпалювали вогнище. потім підтягнулись всі інші. і нас стало....
мммм...багато) прийшли ще Андрій і Назар)

було так душевно....в Києві в мене так ніколи не буде...Я вивчила "повіяв вітер степовий " і "ой у полі роман цвіте")

а ще мені сказали, що в мене дуже класний муз. смак і голос)
приємно ж)

а потім алкоголь вдарив мені в голову і я "пустілась ва всє тяжкіє"))))об"єктом став Назарко.але блін ,фішка ж в тому, що він взагалі не пив,взагалі, він стрітак. В кінці взагалі виявилось, що він політологію в Шеві закінчив)) так шо я взагалі на нормального попала)

але, зрозуміло, що це всього на один вечір) ні в кого ні яких претензій) просто розслабились)

тут я побила всі рекорди, повернувшись додому вже ,коли сонце займалось)

День 4-ий)

Бодун....Сумка вся в вині. Тарасик і Іванка - мої яблучка - побиті. Студак і гроші - в вині. а найприкріше - фотик...побився внутрішній дисплей....реально прикро.хоч я планувала зеркалку купляти ,але ж блін,цей був мій перший і дуже хороший....а головне:шо я скажу дома????

Приїхав Микола з концертів. Розповідав,як спав в проході автобуса))Сказав, щоб я не жалкувала, що не поїхала)

На 4-ту збирались ан фортецю йти грати у волейбол. але не тут то було) Мій злобний братик і генератор божевільних ідей каже:а давайте махнемо в Микулинці?)) в мене залишалось 3 години до потягу на Київ. Нормальна б подумала головою, склала б речі і не поїхала, але ж яка я нормальна?)))Поїхали ми в Микулинці. Там була Шикарна римо-католицька катедра. Така гідна стояти в Центрі Львова. ...а тут село і отакий витвір архітектури. Потім Взяли Микулинецького пивка і розпили його на руїнах. Наше розпивання ледь не закінчилось для нас масовим суїцидом))

Приїхали в Теребовлю. Побігли за сумками. Складали мої речі разом. На вокзал зі мною прийшло десь людей 15.
+там я зустріла Померанського) якому по-п"яні сказала помінтяи квитка,щоб їхати зі мною. Я й не думала, що він то запамятав)))На останок я пороздавала всім свої фєнькі , ми пофоткались. Жаль, що потяг стояв настанції лише 3 хв.

Їхала я з цим Мішею . Взагалі класний чувак, добродушний такий . В мене дуже змінилась про нього думка. Спочатку він мені здавався таким неотесаним, бидлуватим,а вийвився досить-таки інтелігентним хлопцем. Говорили ми, поки злосна провідниця не розігнала нас по вагонах)

Я замерзла. Приїхала додому - посварилась з матір"ю. + інсценувала розбиття фотіка. але хочаб менше влетіло....

отако було)